ФАНТАСТИКА

ДЕТЕКТИВЫ И БОЕВИКИ

ПРОЗА

ЛЮБОВНЫЕ РОМАНЫ

ПРИКЛЮЧЕНИЯ

ДЕТСКИЕ КНИГИ

ПОЭЗИЯ, ДРАМАТУРГИЯ

НАУКА, ОБРАЗОВАНИЕ

ДОКУМЕНТАЛЬНОЕ

СПРАВОЧНИКИ

ЮМОР

ДОМ, СЕМЬЯ

РЕЛИГИЯ

ДЕЛОВАЯ ЛИТЕРАТУРА

Последние отзывы

Невеста по завещанию

Очень понравилось, адекватные герои читается легко приятный юмор и диалоги героев без приторности >>>>>

Все по-честному

Отличная книга! Стиль написания лёгкий, необычный, юморной. История понравилась, но, соглашусь, что героиня слишком... >>>>>

Остров ведьм

Не супер, на один раз, 4 >>>>>

Побудь со мной

Так себе. Было увлекательно читать пока герой восстанавливался, потом, когда подключились чувства, самокопание,... >>>>>

Последний разбойник

Не самый лучший роман >>>>>




  29  

- Та невже? - пирхнув Гаррі.

- Так… так, бо Амбриджки вже немає, тож ясно, що нам потрібен новий учитель захисту від темних мистецтв. Ну, е-е, і який він?

- Схожий на моржа і був колись вихователем Слизерину,-пояснив Гаррі.- Що з тобою, Герміоно?

Герміона увесь цей час дивилася на нього так, ніби чекала, що от-от проявляться якісь дивні симптоми. Поспіхом вона зобразила непереконливу усмішку.

- Та ні, нічого! То, гм, як по-твоєму, добрий учитель вийде зі Слизорога?

- Не знаю, - знизав плечима Гаррі. - Гірших за Амбриджку бути не може.

- Я знаю ще гіршу за Амбриджку, - пролунало від дверей. У кімнату з роздратованим виглядом зайшла, горблячись, молодша Ронова сестра. - Привіт, Гаррі.

- Що з тобою? - здивувався Рон.

- Це все вона, - буркнула Джіні, з розгону сідаючи на ліжко біля Гаррі. - Я від неї скоро здурію.

- А що вона тепер зробила? - співчутливо поцікавилася Герміона.

- Та так зі мною говорить… наче мені три рочки! -Я знаю, - Герміона стишила голос. - Вона цікавиться лише собою.

Гаррі був приголомшений, що Герміона так відгукується про місіс Візлі, й тому чудово зрозумів Рона, коли той сердито кинув:

- Ви можете хоч на п'ять секунд дати їй спокій?

- О, давай, захищай її, - огризнулася Джіні. - Ми знаємо, що ти нею захоплений.

Ці слова якось не пасували до Ронової матері; відчуваючи, що він чогось не розуміє, Гаррі запитав:

- Про кого це ви?…

Відповідь на своє запитання він одержав, ще й не договоривши. Двері спальні знову рвучко відчинилися, й Гаррі інстинктивно з такою силою смикнув на себе ковдру, що Герміона й Джіні попадали з ліжка. У дверях стояла дівчина такої запаморочливої вроди, що в кімнаті раптом наче забракло повітря. Висока й струнка, з довгим білявим волоссям, вона, здавалося, випромінювала легеньке сріблясте сяйво. А довершувала це досконале видіння важка таця зі сніданком в її руках.

- 'Аггі, - вимовила вона гортанним голосом. - Тсе бульо дюже довго!

Дівчина переступила поріг і пішла до нього; за нею дріботіла сердита місіс Візлі.

- Не треба було брати тацю, я й сама віднесла б!

- Тсе бульо не вашко, - сказала Флер Делякур, ставлячи тацю Гаррі на коліна, а тоді нахилилася й поцілувала його в щоку: він відчув, як палає те місце, якого торкнулися її вуста. - Я так готіла його батшити. Пам'ятаєш мою сестгу, Ґабгіель? Вона не пегестає говогити пго 'Аггі Поттега.

Вона буде гада побатшити тебе знову.

- О… то вона теж тут? - прохрипів Гаррі.

- Ні-ні, дугненький, - дзвінко розсміялася Флер, - я казала пго наступне літо, коли ми… то ти не знаєш? - її великі сині очі округлилися й вона докірливо глянула на місіс Візлі, котра почала виправдовуватися:

- Ми просто ще не встигли йому сказати.

Флер знову повернулася до Гаррі, тріпнувши своїм сріблястим волоссям, аж воно хльоснуло місіс Візлі по обличчю.

- Ми з Біллом збигаємося одгушитись!

- Он як, - пробелькотів Гаррі. Він не міг не помітити, що місіс Візлі, Герміона й Джіні уникають дивитися одна одній у вічі. - Ого. Е-е… поздоровляю!

Вона нахилилася й знову його поцілувала.

- Білл загаз дюже зайнятий, багато пгацює, а я пгацюю на півставки в Ґгінґотсі, шоб поліпшити свій вімова, тому він запгосив мене на кілька днів сюди, шоб кгашче зазнайомитися з його годиною. Я так згаділа, коли потшула, шо ти пгиїдеш… тут нічого гобити, хіба шо любиш кугей чи куховагити! Ну… смашного тобі, 'Аггі!

На цих словах вона граціозно крутнулася й випливла з кімнати, тихенько причинивши за собою двері.

Місіс Візлі прошипіла щось схоже на «пхи»!

- Мама її ненавидить, - спокійно повідомила Джіні.

- Неправда!-сердито заперечила місіс Візлі. - Просто я вважаю, що вони поспішили з заручинами!

- Вони вже рік знайомі,-втрутився Рон, що, ніби причмелений, не зводив очей із зачинених дверей.

- Хіба це довго! Я, звісно, розумію, чому так сталося. Усе через непевність, пов'язану з поверненням Відомо-Кого, бо люди думають, що завтра їх може не стати, тому й поспішають з усілякими рішеннями, над якими раніше поміркували б. Так само було й під час його попередньої могутності-люди тікали зі своїми коханими світ за очі…

- А серед них і ви з татом,-хитро додала Джіні.

- Це так, але ми з батьком чудово пасували одне одному, навіщо нам було чекати? - заперечила місіс Візлі. - Тоді як Білл і Флер… ну… що вони мають спільного? Він працьовитий, практичний, а вона…

- Корова, - підказала Джіні, киваючи головою. -Але Білл не такий уже й практичний. Він же спеціаліст зі зламувань проклять і любить пригоди, любить ефектність… думаю, саме тому він і волочиться за Флегмою.

  29