8 
Вона встигла постукати в двері до того, як підбігла Бела, пошепки все клянучи. Вони стояли й відсапувалися, мимоволі вдихаючи сморід брудної річки, що його доносив сюди нічний вітерець. Минуло кілька секунд, за дверима почувся рух і вони ледь-ледь прочинилися. У щілину визирнув чоловік з довгим чорним волоссям, розділеним на два пасма. що обрамляли його землисте лице з чорнющими очима.
Нарциса відкинула каптур. Вона була така бліда, що аж світилася в темряві; довге біляве волосся розсипалося по спині від чого вона скидалася на потопельницю.
- Нарцисо! - вигукнув чоловік, прочиняючи двері ширше. Світло впало на жінок. - Яка приємна несподіванка!
- Северусе, - напружено прошепотіла Нарциса. - Можна з тобою поговорити? Це терміново.
Він ступив крок назад, пропускаючи її в будинок. Сестра, не знімаючи каптура, увійшла слідом без запрошення.
- Здоров, Снейпе, - кинула вона, проходячи.
- Здоров, Белатрисо, - озвався він, різко зачиняючи двері і його вузькі вуста насмішкувато скривилися.
Вони опинились у крихітній вітальні, більше схожій на темну палату для психічно хворих. Стіни були повністю заставлені книжками, оправленими здебільшого в старезну чорну чи коричневу шкіру; потертий диван, благеньке крісло й хиткий столик були зіставлені докупи в озерці тьмяного світла від уставленого свічками світильника, що звисав зі стелі. Відчувалася занедбаність, ніби тут ніхто постійно не мешкав.
Снейп жестом підкликав Нарцису до дивана. Та зняла мантію, відкинула її вбік і сіла, втупившись у свої білі тремтячі руки, зчеплені на колінах. Белатриса зняла з голови каптур значно повільніше. Була вона, на відміну від сестри-білявки, чорнява, з важкими повіками й міцним підборіддям. Не зводячи зі Снейпа очей, Белатриса підійшла до Нарциси й стала в неї за спиною.
- Ну, і чим же я вам можу прислужитися? - поцікавився Снейп, сівши в крісло навпроти сестер.
- Ми… ми тут самі?-тихо запитала Нарциса.
- Так, звичайно. Ще тут є Червохвіст, але ж ми хробаків до уваги не беремо.
Він націлив чарівну паличку на книжкову стіну в себе за спиною. Щось бахнуло, і відчинилися таємні дверцята, за якими на вузеньких сходах застиг дрібний чоловічок.
- Ти вже, мабуть, збагнув, Червохвосте, що в нас гості, - ліниво процідив Снейп.
Чоловічок, згорбившись, сповз на кілька східців униз і зайшов до кімнати. Він мав маленькі водянисті оченята, гострого носа й гиденьку дурнувату посмішку. Лівою рукою він погладжував праву немовби сховану в яскраво-срібну рукавицю.
- Нарцисо! - вигукнув він пискливим голосом, -… і Белатрисо! Як приємно…
- Червохвіст приготує нам чогось випити, якщо бажаєте, -перебив його Снейп. - А потім повернеться у свою кімнату.
Червохвіст здригнувся, ніби Снейп чимось у нього пожбурив.
- Я вам не слуга! - пискнув він, уникаючи Снейпового погляду.
- Та невже? А мені здавалося, що Темний Лорд прислав тебе сюди, щоб мені допомагати.
- Допомагати, так… але не готувати вам напої і… і не прибирати у вашому домі!
- Я й не знав, Червохвосте, що ти прагнеш небезпечніших завдань, - солодко проказав Снейп. - Та це легко влаштувати. Я поговорю з Темним Лордом…
- Я й сам, як захочу, можу з ним поговорити!
- Можеш, - презирливо всміхнувся Снейп. - А тим часом принеси нам випити. Наприклад, домашнього вина від ельфів.
Червохвіст на мить завагався, наче хотів посперечатися, а тоді розвернувся й пошкандибав до інших таємних дверей. Усі почули грюкіт і дзенькання келихів. За кілька секунд він повернувся з запорошеною пляшкою та трьома келихами на таці, швиргонув це все на хиткий столик і чкурнув від них, з грюкотом зачинивши за собою приховані книжками двері.
Снейп розлив у келихи криваво-червоне вино і подав два келихи сестрам. Нарциса пробурмотіла щось на знак подяки, а Белатриса не мовила нічого, тільки сердито втупилася в Снейпа. Однак це його не турбувало - навпаки, він мав досить вдоволений вигляд.
- За Темного Лорда, - підняв він келих і випив до дна.
Сестри зробили те саме. Снейп знову наповнив келихи.
Коли Нарциса випила вдруге, то поспіхом проказала:
- Северусе, вибач, що я отак нагрянула, але я мусила тебе побачити. Думаю, що тільки ти можеш мені допомогти…
Снейп зупинив її, піднявши руку, а тоді знову спрямував чарівну паличку на двері з таємними сходами. Пролунав гучний ляскіт і писк, і всі почули, як Червохвіст подріботів сходами нагору.
- Прошу вибачити,-сказав Снейп. - Він узяв собі за звичку підслуховувати біля дверей, навіть не знаю, що він цим хоче показати. То що ти, Нарцисо, казала?
8 
