ФАНТАСТИКА

ДЕТЕКТИВЫ И БОЕВИКИ

ПРОЗА

ЛЮБОВНЫЕ РОМАНЫ

ПРИКЛЮЧЕНИЯ

ДЕТСКИЕ КНИГИ

ПОЭЗИЯ, ДРАМАТУРГИЯ

НАУКА, ОБРАЗОВАНИЕ

ДОКУМЕНТАЛЬНОЕ

СПРАВОЧНИКИ

ЮМОР

ДОМ, СЕМЬЯ

РЕЛИГИЯ

ДЕЛОВАЯ ЛИТЕРАТУРА

Последние отзывы

Слепая страсть

Лёгкий, бездумный, без интриг, довольно предсказуемый. Стать не интересно. -5 >>>>>

Жажда золота

Очень понравился роман!!!! Никаких тупых героинь и самодовольных, напыщенных героев! Реально,... >>>>>

Невеста по завещанию

Бред сивой кобылы. Я поначалу не поняла, что за храмы, жрецы, странные пояснения про одежду, намеки на средневековье... >>>>>

Лик огня

Бредовый бред. С каждым разом серия всё тухлее. -5 >>>>>

Угрозы любви

Ггероиня настолько тупая, иногда даже складывается впечатление, что она просто умственно отсталая Особенно,... >>>>>




  110  

- Говорили, говорили… - повторив Скрімджер. Гаррі краєм ока помітив, що Скрімджер нишком за ним стежить, тому прикинувся, ніби його дуже зацікавив ще один гномик, який вистромив голову з-під замерзлого рододендрона. - І що ж тобі, Гаррі, сказав Дамблдор?

- Вибачте, але це має залишатися між нами, - відповів Гаррі.

Він намагався сказати це якомога чемніше, і Скрімджерів голос теж звучав невимушено й по-дружньому, коли міністр додав:

- Якщо це така таємниця, то не треба її розголошувати… ні-ні… та й, урешті-решт, хіба це має таке велике значення - «Обранець» ти чи ні?

Гаррі мусив добре поміркувати, перш ніж відповісти.

- Я не зовсім розумію, пане міністре, що ви маєте на увазі.

- Авжеж, бо для тебе це має величезне значення, - засміявся Скрімджер. - Але якщо брати чаклунську спільноту загалом… усе ж залежить від сприйняття, правда? Важливо те, у що люди вірять.

Гаррі нічого не відповів. Йому здалося, що він почав розуміти, куди хилить Скрімджер, але не збирався йому в цьому допомагати. Гномик під рододендроном почав копатися в землі біля коріння в пошуках черв'яків, і Гаррі не зводив з нього погляду.

- Люди вірять, що саме ти «Обранець», розумієш?-пояснив Скрімджер. - Вони вважають тебе справжнім героєм… і так воно, Гаррі, і є. Немає значення, обраний ти чи ні! Скільки ти вже разів стикався віч-на-віч з Тим-Кого-Не-Можна-Називати? Та в будь-якому разі,-вів далі міністр, не чекаючи відповіді, - головне, Гаррі, в тому, що для багатьох ти став символом надії. Думка, що існує хтось такий, хто має змогу, кому навіть судилося знищити Того-Кого-Не-Можна-Називати… зрозуміло, це людей підбадьорює. І я не можу не сподіватися, що коли ти це збагнеш, то вирішиш, що це, ну… майже твій обов'язок стати пліч-о-пліч з міністерством і морально всіх підтримати.

Гномик саме впіймав черв'яка і щосили тяг його з замерзлої землі. Гаррі так довго мовчав, що Скрімджер теж зиркнув на гномика і сказав:

- Кумедні хлоп'ята, правда? То що скажеш. Гаррі?

- Мені трохи не зрозуміло, чого ви хочете,-поволі проказав Гаррі. - «Стати пліч-о-пліч з міністерством»… що це означає?

- Ой, та нічого обтяжливого, запевняю,-пояснив Скрімджер. - Якби тебе бачили, що ти вряди-годи забігаєш до міністерства, то це б створило непогане враження. А в міністерстві ти міг би частенько спілкуватися з Ґавейном Робардзом, моїм наступником на посаді керівника служби аврорів. Долорес Амбридж казала мені, що ти мрієш стати аврором. Це було б дуже легко влаштувати… Гаррі відчув, як у грудях закипає злість: то Долорес Амбридж і досі працює в міністерстві?

- Отже, по суті, - сказав Гаррі, мовби бажаючи з'ясувати деякі моменти, - ви хотіли б створити враження, що я працюю в міністерстві?

- Гаррі, усім було б значно легше, якби вони вважали, що ти міністерству активно помагаєш, - полегшено зітхнув Скрімджер, радий, що Гаррі так швидко усе збагнув. -Так званий «Обранець», розумієш… це дасть людям надію, відчуття, що діється щось важливе й небуденне…

- Але ж якщо я вряди-годи заскакуватиму в міністерство, - Гаррі й далі намагався говорити доброзичливим тоном, - то чи не здаватиметься, ніби я підтримую дії міністерства?

- Ну, - трохи насупився Скрімджер, - ну, так, частково, саме тому ми й хотіли б…

- Навряд чи з цього щось вийде, - ввічливо заперечив Гаррі.-Розумієте, мені не подобаються деякі міністерські дії. Скажімо, арешт Стена Шанпайка.

Скрімджер відповів не зразу, але його лице миттєво закам'яніло.

- Я й не сподівався, що ти зрозумієш, - заявив він, не спромігшись так вдало приховати злість, як це досі робив Гаррі. - Зараз небезпечні часи, і необхідно вживати певних заходів. Тобі шістнадцять років…

- Дамблдорові давно вже не шістнадцять, але він теж вважає, що Стена не треба тримати в Азкабані, -урвав його Гаррі. - Ви робите зі Стена цапа-відбувайла так само, як з мене хотіли б зробити собі талісман на щастя.

Вони обмінялися довгими важкими поглядами. Врешті Скрімджер сказав, цього разу без тепла в голосі:

- Зрозуміло. Ти волів би… як і твій кумир Дамблдор… взагалі відмежуватися від міністерства?

- Я не хочу, щоб мене використовували,-відповів Гаррі.

- Дехто вважає, що це твій обов'язок - служити міністерству!

- А інші вважають, що ваш обов'язок перевіряти, чи той, кого ви кидаєте за ґрати, - справжній смертежер, - Гаррі вже не міг стримуватися.-Ви робите те саме, що перед вами робив Барті Кравч. Невже ви всі там так нічого й не навчилися? То ми мали Фаджа, який удавав, що все чудово, тоді як людей убивали прямісінько в нього під носом, а тепер оце маємо вас, і ви ув'язнюєте невинних людей і хочете створити враження, ніби залучили до співпраці «Обранця»!

  110