Джуніор відхитнувся назад, поточився, ледь не впав, ухопився за ґрати камери праворуч і так утримався на ногах.
— Не рухайся, мазефакер.
Барбі перекотився до тапчана й лапнув під ним, сподіваючись ухопити ніж. Він зовсім забув про цей довбаний ніж.
— Хочеш дістати в спину? — спитав Джуніор позаду нього. — Окей, мені це годиться.
— Стріляй! — закричав Расті. — Стріляй у нього. СТРІЛЯЙ!
Перш, ніж прозвучав наступний постріл, Барбі встиг подумати: «Господи Ісусе, на чиєму боці ти, Еверете?»
31
Джекі спускалася сходами, і Роммі йшов слідом за нею. Вона встигла зауважити дим, що плавав навкруг забраних у сітку верхніх світильників, і пороховий сморід, а тоді Расті закричав: «Стріляй, стріляй у нього».
Вона побачила в кінці коридору Джуніора, той притискався до ґрат камери в самому кінці, тієї камери, яку копи іноді називали «Ріц». Він щось горлав, але розібрати було неможливо.
Вона не розмірковувала. І не наказувала Джуніору підняти руки й повернутися. Вона просто зробила два постріли йому в спину. Одна куля ввійшла в праву легеню, а друга пробила серце. Джуніор помер раніше, ніж сповз додолу з обличчям, затиснутим між двома рейками ґрат, і очі йому так сильно відтягнуло вгору, що лице його скидалося на якусь посмертну японську маску.
Позаду трупа Джуніора знайшовся сам Барбара, припалий до тапчана з так ретельно приховуваним там ножем. Ножем, якого йому так і не випало шансу розкрити.
32
Фредді Дентон ухопив офіцера Генрі Моррісона за плече. Дентон не належав до найприємніших йому особистостей цього вечора й ніколи не належатиме знову. «Та й ніколи він мені не подобався», — скривився подумки Генрі.
Дентон показав рукою:
— Чого це той старий дурень Келверт заходить до поліцейської дільниці?
— Звідки, чорти забирай, мені це знати? — спитав Генрі, тим часом перехоплюючи Донні Барібо, котрий якраз пробігав повз них, викрикуючи якусь безглузду муйню про терористів.
— Гальмуй! — гаркнув Генрі просто в обличчя Донні. — Все скінчилося! Все класно!
Донні підстригав Генрі регулярно, двічі на місяць, впродовж десяти років, переповідаючи одні й ті самі затхлі анекдоти, але зараз він дивився на Генрі, немов на абсолютно незнайому людину. А тоді з силою вирвався і побіг у напрямку Іст-стрит, де містилася його перукарня. Можливо, хотів сховатися там.
— Нічого цивільним робити в поліцейському департаменті цієї ночі, — сказав Фредді.
Припхався засапаний і став поряд із ними Мел Ширлз.
— То чому б тобі не піти та не вигнати його звідти, ти, вбивця? — кинув Генрі. — І цього йолопа можеш з собою забирати. Все одно від вас нічого, збіса, хоча б на цент доброго, тут нема.
— Вона потягнулася вхопити револьвер, — промовив Фредді вперше те, що потім він повторюватиме ще не раз. — І я не збирався її вбивати. Тільки поранити, ну, типу того.
Генрі не мав охоти обговорювати цю тему.
— Ходи туди і скажи старому, щоб ішов звідти геть. Можеш також пересвідчитись, що ніхто не намагався звільнити заарештованих, поки ми тут гасаємо, як стадо курей з відрубаними головами.
У причмелених очах Фредді Дентона щось спалахнуло.
— Арештанти! Меле, ходімо!
Вони вже було вирушили, коли їх змусило завмерти оглушливе, підсилене мегафоном ревіння Генрі за три ярди позаду: «І ЗАХОВАЙТЕ ЗБРОЮ, ВИ, ІДІОТИ».
Фредді виконав наказ мегафонного голосу. Мел теж. Вони перейшли Меморіал-плазу і затупотіли вгору сходами поліцейської дільниці з пістолетами вже в кобурах, що, либонь, було дуже добре для дідуся Норрі.
33
«Повсюди кров», — подумав Ерні, точно як Джекі. Він задивився на бійню, ошелешений, а потім змусив себе рухатись. Усе розсипалося з диспетчерської стійки, коли об неї вдарився Руп Ліббі. Серед того безладу лежав червоний пластиковий прямокутник, котрий, дай Боже, люди внизу можуть ще використати в ділі.
Він нахилився його підібрати (наказуючи собі не виригати, нагадуючи собі, що тут все одно набагато легше, ніж було в долині А-Шау[418] у В'єтнамі), коли хтось позаду нього промовив:
— Святий, курва, Боже, доброго ранку! Вставай Келверте, повільно. Підніми руки вгору.
Але Фредді з Мелом усе ще тягнулися по свої пістолети, коли нагору сходами піднявся Роммі, щоб пошукати те, що Ерні уже встиг знайти. У Роммі в руках була скорострільна «Чорна тінь», завчасно припасена ним у сейфі, і він без секунди вагання націлився нею на двох копів.