— Це нічого не означає, — тут Ренні поглянув у бік прочинених дверей ванної кімнати.
— Це означає багато чого. Особливо, якщо зважати на те, що всі трупи було складено в одному місці. Для мене це означає, що вбивця Коґґінса є також убивцею і решти жертв. І я гадаю, цей убивця — ви. Або, можливо, ви разом із Джуніором. Ви в цьому ділі — сімейна команда? Так?
— Я не бажаю цього вислуховувати! — почав підводитись Ренні. Расті штовхнув його долонею назад. Це в нього вийшло на диво легко.
— Гаспидство, залишайтеся на місці! — крикнув Ренні. — Залишайтеся там, де стоїте!
— Навіщо ви його вбили? — запитав Расті. — Він грозився покласти край вашим операціям із наркотиками? Він теж брав у цьому участь?
— Залишайтеся, де стоїте! — повторив Ренні, хоча Расті встиг уже сісти. Йому не дійшло тоді, що Ренні може гукати до когось іншого.
— Я можу про це мовчати, — промовив Расті. — І можу дати вам дещо, що зарадить вашій ПШТ краще за валіум. Послуга за послугу за умови, що ви підете зі сцени. Оголосіть про вашу відставку — з медичних причин — на користь Ендрії завтра ввечері на великих міських зборах. Ви підете як герой.
Він просто не мав іншого виходу, ніяк не міг відмовитися, гадав Расті, був загнаний у глухий кут.
Ренні знову обернувся до прочинених дверей ванної і гукнув:
— Тепер можете вийти.
З ванної вигулькнули Картер Тібодо і Фредді Дентон, котрі ховалися там і все чули.
8
— Чорти забирай, — промовив Стюарт Бові.
Він разом зі своїм братом перебував у підвалі похоронного салону. Стюарт якраз доводив до похоронної кондиції Арлетту Куме, найсвіжішу в Честер Міллі самогубцю і останню клієнтку похоронного салону Бові.
— Чорти його забирай, сучого сина, довбану мавпу срану.
Він кинув мобільний телефон на стіл і дістав із широкої передньої кишені свого гумованого фартуха пачку крекерів «Ріц-Біц» з арахісовим ароматом. Стюарт завжди їв, коли дратувався, і завжди неакуратно («Тут жерли свині», — мав звичку примовляти їхній батько після того, як юний Стюї вставав з-за стола), тож і тепер крихти крекерів посипалися на задерте обличчя Арлетти, чий вираз був надто далеким від умиротворення; якщо вона гадала, що залпом випити рідину для прочищення каналізаційних стоків «Ліквід-Пламр», це безболісний спосіб вирватися з-під Купола, вона жорстоко ошукалася. Клятий розчинник проїв їй весь шлунок і витік зі спини.
— Що там трапилось? — спитав Ферн.
— Навіщо я взагалі злигався з цим довбаним Ренні?
— Заради грошей?
— Яка зараз користь із грошей? — кипів Стюарт. — Що мені, довбодятлу, тепер з ними робити, ходити по-багатому скуплятися в універмазі Берпі? Авжеж, від цього в мене гарантовано встане! — Різко смикнувши за підборіддя, він всунув літній вдові до рота надгризений крекер. — Жуй, курво, обідній час настав.
Стюарт знову вхопив свій мобільний, натиснув клавішу КОНТАКТИ і вибрав номер.
— Якщо його там нема, — промовив він чи то до Ферна, чи, радше, до самого себе, — я поїду туди, знайду його і вліплю йому якоюсь з його ж власних курей просто в…
Роджер Кіл'ян відповів на дзвінок. Саме зі свого чортового курника. Стюарт чув квоктання. А ще він чув каскадні скрипки Мантовані[383], котрі ширяли у звуковій системі курника. Коли біля курей поралися сини Кіл'яна, там грали «Металліка» або «Пантера»[384].
— Льо?
— Роджере. Це Стюї. Ти зараз чистий, братан?
— Вповні, — погодився Роджер, що, швидше за все, означало, що він таки щойно курив кришталь, але кого це трахає.
— Мотай сюди, до міста. Ми з Ферном зустрінемо тебе в міському гаражі. Нам треба взяти два великих ваговози — ті, що з підйомниками, — і поїхати до РНГХ. Весь пропан мусить бути перекинутий назад до міста. Ми не можемо все зробити за один день, але Великий Джим сказав, що ми мусимо почати вже зараз. Завтра я підберу чоловік шість-сім хлопців, яким можна довіряти (когось з тієї чортової Джимової приватної армії, якщо він ними поділиться), і ми закінчимо цю справу.
— Та ні, Стюарте, ніяк, мені курей треба годувати! А мої хлопці, котрі ще вдома живуть, усі пішли в копи!
«Що означає, — подумав Стюарт, — ти волієш так і сидіти у своєму кабінетику, курити кришталь, слухати оцю срану музику і дивитися лесбійські лизь-відео на комп'ютері». Він не міг зрозуміти, як у когось може вставати посеред запаху курячого лайна такого щільного, що хоч ножем його ріж, проте Роджеру Кіл'яну це вдавалося.
383
Аннунціо Паоло Мантовані (1905–1980) — британський диригент італійського походження, керівник оркестру легкої музики, який уславився характерним звучанням «каскадних струнних», що імітують природну реверберацію, й істотно вплинув на таких диригентів, як Джеймс Ласт та Поль Моріа.
384
«Metallica» — заснований 1981 року рок-гурт із Лос-Анджелеса, найвпливовіший у стилі хеві-метал; «Pantera» (1981–2003) — хеві-метал-гурт із Техасу.