Особенно,... 
80 
- Макґонегел! - попередив Рон.
Гаррі підвів голову. І справді, кам'яними сходами швидко дріботіла до них крізь мокрий сніг професорка Макґонеґел.
- Геґрід каже, що ви всі бачили, що сталося з Кеті Бел… Негайно зайдіть до мого кабінету! Що то в тебе, Поттере?
- Це те, чого вона торкнулася, - пояснив Гаррі.
- О, Господи, - стривожилася професорка Макґонегел. забираючи в Гаррі намисто. - Ні-ні, Філч, вони зі мною! - поспіхом додала вона, бо через вестибюль до них уже човгав Філч з чуйником таємниць напоготові. - Негайно занеси це намисто професорові Снейпу, але дивись, не торкайся до нього! Нехай буде загорнуте в шарф!
Усі четверо учнів пішли за професоркою Макґонегел до її кабінету. Заліплені мокрим снігом шибки деренчали від вітру; в кабінеті було прохолодно, хоч у каміні й потріскував вогонь. Професорка Макґонегел зачинила двері й стала за письмовим столом обличчям до Гаррі, Рона, Герміони та Ліни, яка й досі ридала.
- Ну?-різко запитала вона. - Що сталося? Затинаючись і роблячи численні паузи, щоб угамувати ридання. Ліна розповіла, як Кеті пішла до туалету в «Трьох мітлах» і повернулася з пакунком, на якому не було жодних позначок, і що Кеті була якась трохи дивна, і як вони сперечалися, чи варто було погоджуватись передавати комусь невідомо що, і як ця сварка перейшла в сутичку, під час якої пакунок розірвався. Тут Ліну охопив такий розпач, що більше жодного слова з неї витягти не вдалося.
- Що ж, - досить лагідно сказала професорка Макґонеґел,-Ліно, йди до шкільної лікарні, нехай мадам Помфрі дасть тобі заспокійливе.
Коли дівчина вийшла з кабінету, професорка Макґонегел знову глянула на Гаррі, Рона й Герміону. -Що сталося, коли Кеті торкнулася намиста?
- Вона здійнялася вгору, - пояснив Гаррі, перш ніж Рон чи Герміона встигли розкрити рота. А тоді закричала й знепритомніла. Пані професорко, чи не міг би я побачити професора Дамблдора?
- Поттере, директор повернеться аж у понеділок, - здивовано глянула на нього професорка Макґонеґел.
- Його немає? - сердито перепитав Гаррі.
- Так. Поттере, немає! - гостро відповіла професорка Макґонеґел. -Але якщо маєш що розповісти про цю жахливу подію, то розповідай мені!
Частку секунди Гаррі вагався. Професорці Макґонеґел він якось не був готовий звірятися; Дамблдор, хоч і здавався часом грізнішим, якось легше сприймав різні теорії, навіть найдикіші, і не був схильний глузувати з них. Однак це було питання життя й смерті, тож боятися глузування було якось недоречно.
- Мені здається, пані професорко, що це Драко Мелфой дав Кеті намисто.
Рон почав ніяково терти собі носа; а Герміона зачовгала ногами, ніби хотіла відійти від Гаррі якнайдалі.
- Поттере, це дуже серйозне звинувачення, - сказала професорка Макґонеґел після секундного збентеження. - Ти маєш якісь докази?
- Не маю, - сказав Гаррі, - але… - і він розповів їй, як вони йшли за Мелфоєм до «Борджин і Берке» й підслухали його розмову з Борджином.
Коли він договорив, професорка Макґонеґел збентежилася ще більше.
- Мелфой приніс щось до «Борджина й Беркса», щоб відремонтувати?
- Ні, пані професорко, він лише хотів, щоб Борджин йому сказав, як те щось полагодити, з собою він нічого не мав. Але річ не в тім. Головне, що він там щось купив, і мені здається, що саме оце намисто…
- Ти бачив, як Мелфой виходив з крамниці зі схожим пакунком?
- Ні, пані професорко, він звелів Борджину зберігати свою покупку в крамниці…
- Але ж Гаррі, - втрутилася Герміона, - Борджин запитав, чи не хотів би він забрати ту річ з собою, а Мелфой відповів «ні»…
- Бо він не хотів до нього торкатися, це ж очевидно! - розсердився Гаррі.
- Насправді він сказав: «Як би це виглядало, якби я ніс таке по вулиці?» -уточнила Герміона.
- Він був би схожий на ідіота, якби йшов у намисті, - не стерпів, щоб не пожартувати, Рон.
- Ой, Роне, - зітхнула Герміона, - воно ж було б загорнуте, і йому не треба було б до нього торкатися, а пакунок легко можна було б заховати під плащем, і ніхто б його не побачив! Думаю, він міг залишити в «Борджина й Беркса» щось громіздке, або щось таке, від чого багато шуму, або таке, що привертало б до нього увагу, якби він ішов з ним по вулиці… а крім того, - голосно додала вона, перш ніж Гаррі встиг її перебити, - я ж поцікавилася в Борджина цим намистом, хіба не пам'ятаєте? Коли я зайшла, щоб вивідати, що саме просив зберігати Мелфой, я побачила там намисто. А Борджин лише ціну мені назвав, він не казав, що воно вже продане…
80 
