«Ніколи! — люто подумав він. — Ніколи! Нік…»
— Джоне, якщо ти вже все шкільне приладдя в гардеробній перелічив, то, коли твоя ласка, приєднайся до нас, — сухим культурним тоном сказала в нього за спиною міс Ейвері.
І поки Джейк відвертався від дверей, рядами учнів розлігся смішок. Міс Ейвері стояла за своїм столом, злегка спираючись на нього пальцями, і зі спокійним інтелігентним виразом обличчя дивилася на хлопця. Сьогодні на ній був синій костюм, а волосся зачесане в звичний вузол. З–за її плеча на Джейка похмуро зирив портрет Натаніеля Готорна.
— Вибачте, — пробелькотів Джейк і причинив двері. Непереборний потяг відчинити їх знову, подивитися ще раз, а раптом там є інший світ з його розпеченим сонцем і пустелею, накотив на хлопчика, але він не піддався і пішов на місце. Петра Джессерлінг вже пускала йому бісики. — Наступного разу візьми мене з собою, — прошепотіла вона. — Тоді хоч подивитися буде на що.
Джейк неуважно всміхнувся і всівся на місце.
— Дякую, Джоне, — мовила міс Ейвері своїм безмежно спокійним тоном. — А зараз, перш ніж ви здасте іспитові твори… а я впевнена, що всі вони будуть гарними, дуже охайними і в чомусь неповторними… я роздам програмний список рекомендованої літератури на літо. Про деякі з цих чудових книжок я розповім…
Говорячи це, вона передала Девідові Суррі стосик друкованих брошур. Девід почав їх роздавати, а Джейк розкрив течку, щоб востаннє глянути на те, що написав на тему «Що таке правда і як я її розумію». Цікавість була непідробною, бо ж він не пам'ятав, чи писав іспитовий твір, так само, як не пригадував підготовки до іспиту з французької.
Одного погляду на титульний аркуш виявилося достатньо, щоб у ньому почала наростати тривога. В центрі аркуша стояв охайний друкований напис «ЩО ТАКЕ ПРАВДА І ЯК Я її РОЗУМІЮ, Виконав Джон Чемберз». І все було б гаразд, якби він з якогось дива не приліпив унизу дві фотографії. На одній з них були двері (мабуть, це двері будинку №10 на Даунінг–стрит у Лондоні, подумав Джейк), а інша зображувала поїзд на залізниці. Кольорові знімки вирізано, поза сумнівом, з якогось журналу.
Навіщо я це зробив ? І цікаво коли ?
Він перегорнув аркуш і втупився в першу сторінку іспитового твору, не вірячи власним очам і не розуміючи, що перед ним. А потім, коли крізь первинний шок почало пробиватися розуміння, Джейк відчув, як його охоплює жах. Нарешті це сталося. Нарешті він дійшов до такої межі, коли інші помітять, що він несповна розуму.
3
ЩО ТАКЕ ПРАВДА І ЯК Я її РОЗУМІЮ Виконав Джон Чемберз
Я покажу вам страх у жмені землі.
Т. С. «Бутч» Еліот
Спочатку я подумав: він бреше безсоромно.
Роберт «Санденс» Браунінг
- Правда — це стрілець.
- Правда — це Роланд.
- Правда — це В'язень.
- Правда — це Дама Тіней.
- В'язень і Дама одружені. Ось правда.
- Правда — це придорожня станція.
- Правда — це Велемовний Демон.
- Ми йшли під горами, і це правда.
- У підгірному краї були монстри. Це правда.
- Один з них мав газову колонку «Амоко» між ніг
- і вдавав, буцімто це його пеніс. Це правда.
- Роланд допустив, щоб я помер. Ось правда.
- Я досі його люблю.
- Ось правда.
— Надзвичайно важливо, щоб ви всі прочитали «Володаря мух», — говорила міс Ейворі чистим, але якимось невиразним голосом. — А прочитавши, маєте поставити собі деякі питання. Часом гарний роман нагадує низку загадок у загадках, а цей роман — дуже гарний, один з найкращих у літературі другої половини двадцятого століття. Тож спершу спитайте в себе, яке символічне значення може мати мушля. По–друге…
Далеко. Дуже–дуже далеко. Тремтячою рукою Джейк відкрив другу сторінку іспитового твору, залишивши на першій пляму від поту.
- Коли двері перестають бути дверима?
- Коли їх розчиняють, ось у чому правда.
- Блейн — це правда.
- Блейн — це правда.
- Що це таке — на чотирьох колесах і смердить?
- Сміттєзбиральна машина, і це правда.
- Блейн — це правда.
- З Блейном треба завше бути напоготові.
- Блейн — негідник, ось у чому правда.
- Я впевнений на всі сто, що Блейн небезпечний,
- ось у чому правда.
- Що це таке — чорно–біло–червоне?
- Це зебра зашарілася, ось у чому правда.
- Блейн — це правда.
- Я хочу повернутися, ось у чому правда.
- Я мушу повернутися, ось у чому правда.
- Якщо я не повернуся, то схибнуся, ось у чому правда.
- Я не зможу вернутися додому, якщо не знайду камінь
- троянду двері, ось у чому правда.
- Чух–чух, ось у чому правда.
- Чух–чух. Чух–чух.
- Чух–чух. Чух–чух. Чух–чух.
- Чух–чух. Чух–чух. Чух–чух. Чух–чух.
- Мені страшно. І це правда.
- Чух–чух.
Джейк поволі підвів очі. Серце калатало так сильно, що він бачив перед собою яскраве світло, наче відбиток спалаху, світло, що пульсувало, наближаючись і віддаляючись із кожним титанічним ударом його серця.