Десь за чверть до восьмої він підвівся, перейшов велику залу для ігор, що займала три чверті підвального приміщення, нахилився до Джонні і, перекрикуючи волання Елтона Джона, запитав:
— Може, ходімо нагору та пограймо в крибідж?
Джонні вдячно кивнув головою.
Шеллі сиділа в кухні й писала листи. Коли чоловіки ввійшли, вона звела очі й посміхнулася:
— А я вже думала, що ви, мов два великомученики, простовбичите там цілу ніч. Це, до речі, зовсім не обов’язково.
— Ви вже пробачте, що все так вийшло, — сказав Джонні. — Я розумію, яким безглуздям це здається.
— Що здається, то здається, — відказала Шеллі, — ніде правди діти. Але те, що вони тут зібралися, все одно приємно. Я задоволена.
Знадвору долинув далекий грім. Джонні обернувся до вікна. Шеллі ледь помітно осміхнулась. Роджер уже вийшов до їдальні шукати в буфеті дошку для крибіджа.
— Проходить десь стороною, — зауважила Шеллі. — Погримить, побризкає, та й по всьому.
— Атож, — озвався Джонні.
Вона звично черкнула під листом своє ім’я, тоді згорнула аркуш, запечатала в конверт, надписала адресу й наліпила марку.
— Ви тоді справді щось таке відчули, Джонні?
— Так.
— Миттєве запаморочення, — сказала Шеллі. — Можливо, тому, що мало їсте. Он який ви худий. А може, то була галюцинація?
— Ні, не думаю.
Десь далеко знов загриміло.
— Я дуже рада, що Чак удома. Не вірю в астрологію, хіромантію, ясновидіння, всякі такі речі, а от… просто рада, що він тут, з нами. Він же наше єдине дитя, хоч ви, мабуть, подумаєте: добре мені дитя, — але ж я мов тепер бачу його в коротеньких штанцях на дитячій каруселі в міському парку. Так ніби це було вчора. І дуже втішно, що він поруч у цей… цей останній вечір свого дитинства.
— Я добре розумію ваші почуття, — сказав Джонні і раптом злякався, що ось-ось заплаче.
За останні шість чи вісім місяців він начебто став гірше володіти собою.
— Ви добре вплинули на Чака. Я маю на думці не тільки читання. А взагалі.
— Я дуже привернувся до нього.
— Атож, — тихо мовила Шеллі. — Я знаю.
Повернувся Роджер з дошкою для крибіджа й транзисторним приймачем, настроєним на Нью-Гемпширську радіостанцію на горі Вашингтон, що передавала програми класичної музики.
— Трохи протиотрути від Елтона Джона, «Аеросмітів», «Фогетів» та іже з ними, — сказав він. — Ну як, Джонні, по долару партія, га?
— Згода.
Роджер сів, потираючи руки.
— Глядіть, підете додому без нічого, — мовив він.
5
Вони грали в крибідж, а час минав. Після кожної партії по черзі спускалися вниз перевірити, чи не танцює хто на більярдному столі й чи не усамітнилася десь котрась парочка.
— Я мушу добре пильнувати, щоб ніхто тут сьогодні не завагітнів, — сказав Роджер.
Шеллі сиділа у вітальні й читала книжку. Щогодини музична радіопрограма переривалась новинами, і Джонні краєм вуха прислухався. Одначе про ресторан «Кеті» у Соммерсворті не згадували — ні о восьмій, ні о дев’ятій, ні о десятій.
Після десятигодинних новин Роджер запитав:
— Готуєтеся зняти свій прогноз, Джонні?
— Ні.
Синоптики повідомляли про окремі дощі з грозами, обіцяли після півночі прояснення.
Підлога під ногами загула від потужних звуків бас-гітари із «Саншайн-бенд».
— Товариство розгулюється, — зауважив Джонні.
— Та то ще б біс із ним, — осміхнувся Роджер, — Товариство впивається. Спайдер Пармело спить у кутку на підлозі, і хтось примостив на нього ящик з пивом. Можна собі уявити, як тріщатимуть у них вранці голови. Пригадую, на своїй випускній вечірці…
— Прослухайте спеціальне повідомлення, — оголосили по радіо.
Джонні, що саме тасував колоду, розсипав карти по підлозі.
— Заспокойтеся, це, мабуть, просто щось нове про оте викрадення у Флориді.
— Навряд, — відказав Джонні. Диктор почав читати:
— Як нас щойно повідомили, в містечку Соммерсворті, що на кордоні Нью-Гемпширу, сталася найбільша в історії штату пожежа, в якій загинуло понад сімдесят п’ять молодих людей. Пожежа спалахнула в місцевому барі-ресторані «Кеті», де саме відбувався банкет випускників середньої школи. Начальник соммерсвортської пожежної команди Мілтон Гові заявив репортерам, що можливість підпалу пожежники виключають. Найімовірніше, що пожежа виникла внаслідок удару блискавки…